Періодичні видання
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Періодичні видання за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 26
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Украинский вестник на 1816 год. Книжка вторая. Месяц февраль([Харьков : В Университетской типографии], 1816) б/а«Украинский вестник» (1816-1819 рр.) – перший на Україні літературно-художній, науковий та громадсько-політичний місячник, видання якого тривало чотири роки. Ініціатором його видання був професор словесності Харківського університету Іван Срезневський (1770-1820), видавцями-редакторами – талановиті публіцисти й організатори Євграф Філомафітський (1790-1831), Розумник Гонорський (1791-1819). Журнал мав відділи науки й мистецтва, красного письменства і “суміші”. Першим із тогочасних видань «Украинский вестник» відкрив відділ місцевої хроніки – харківські записки, котрий вів Григорій Квітка-Основ’яненко. Певний час існував також відділ дитячого читання, а потім – закордонних відомостей. Тираж журналу – 500 примірників, поширювався по всіх містах Слобідської України, Півдня Росії, а також у Петербурзі, Москві, Ризі, Варшаві, Тифлісі та ін. «Украинский вестник» користувався широкою популярністю. Найбільшим здобутком журналу слід назвати публікацію на його сторінках естетичних праць Р.Гонорського, художньої прози І.Вернета, української поезії П.Гулака-Артемовського. Сміливі виступи журналу привернули увагу місцевої та столичної цензури і на початку 1820-го року було “припинено його негайно”.Документ Украинский вестник на 1816 год. Книжка одиннадцатая. Месяц ноябрь([Харьков : В Университетской типографии], 1816) б/аИздание сего журнала будет продолжаться и в следующем году на прежнем основании: подписная цена здесь в Харькове 15-ть, а с пересылкою в другие города России 18-ть рублей. План издания, выключая небольшие перемены, остается тот же, а именно: I. Ученые статьи. II. Изящная словесность: Проза. III. Стихотворения. IV. Харьковские записки. V. Смесь. В конце каждого месяца будет выходить одна книжка, три таких книжки составят часть, а четыре части годовое издание. Разумник Гонорский. Евграф Филомафитский. Григорий Квитка.Документ Украинский вестник на 1816 год. Книги 8, 9, 10, 12(Харьков : В Университетской типографии, 1816) б/а«Украинский вестник» (1816-1819 рр.) – перший на Україні літературно-художній, науковий та громадсько-політичний місячник, видання якого тривало чотири роки. Ініціатором його видання був професор словесності Харківського університету Іван Срезневський (1770-1820), видавцями-редакторами – талановиті публіцисти й організатори Євграф Філомафітський (1790-1831), Розумник Гонорський (1791-1819). Журнал мав відділи науки й мистецтва, красного письменства і “суміші”. Першим із тогочасних видань «Украинский вестник» відкрив відділ місцевої хроніки – харківські записки, котрий вів Григорій Квітка-Основ’яненко. Певний час існував також відділ дитячого читання, а потім – закордонних відомостей. Тираж журналу – 500 примірників, поширювався по всіх містах Слобідської України, Півдня Росії, а також у Петербурзі, Москві, Ризі, Варшаві, Тифлісі та ін. «Украинский вестник» користувався широкою популярністю. Найбільшим здобутком журналу слід назвати публікацію на його сторінках естетичних праць Р.Гонорського, художньої прози І.Вернета, української поезії П.Гулака-Артемовського. Сміливі виступи журналу привернули увагу місцевої та столичної цензури і на початку 1820-го року було “припинено його негайно”.Документ Харьковский Демокрит: Тысяча первый журнал. Месяц март(Х. : Типография Харьковского университета, 1816) б/а«Харьковский Демокрит» – український журнал, що виходив у Харкові щомісячно з січня по червень 1816 року. Його видавцем та редактором був Василь Григорович Маслович (1793–1841), який узяв за взірець петербурзький журнал «Демокрит» (1815 р.). «Харьковский Демокрит» – перше українське періодичне видання гумористичного та сатиричного напрямку. До кола авторів увійшли харківські письменники Я. М. Нахімов, Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, Д. Ярославський, О. М. Сомов. Матеріал групувався по трьом розділам (поезія, проза, «суміш») та публікувався російською мовою. До тексту бурлескної поеми В. Масловича «Основание Харькова» вперше на сторінках періодики Східної України було введено українську мову. Натяки на соціальну несправедливість, які з’являлися на сторінках часопису, визвали незадоволення цензури. З переїздом Масловича до Петербургу в червні 1816 року журнал припинив існування.Документ Харьковский Демокрит: Тысяча первый журнал. Месяц февраль(Х. : Типография Харьковского университета, 1816) б/а«Харьковский Демокрит» – український журнал, що виходив у Харкові щомісячно з січня по червень 1816 року. Його видавцем та редактором був Василь Григорович Маслович (1793–1841), який узяв за взірець петербурзький журнал «Демокрит» (1815 р.). «Харьковский Демокрит» – перше українське періодичне видання гумористичного та сатиричного напрямку. До кола авторів увійшли харківські письменники Я. М. Нахімов, Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, Д. Ярославський, О. М. Сомов. Матеріал групувався по трьом розділам (поезія, проза, «суміш») та публікувався російською мовою. До тексту бурлескної поеми В. Масловича «Основание Харькова» вперше на сторінках періодики Східної України було введено українську мову. Натяки на соціальну несправедливість, які з’являлися на сторінках часопису, визвали незадоволення цензури. З переїздом Масловича до Петербургу в червні 1816 року журнал припинив існування.Документ Украинский вестник на 1816 год. Книги 2, 3, 4, 7(Харьков : В Университетской типографии, 1816) б/а10 числа июня в 5 часов утра город наш был обрадован прибытием Его Императорского Высочества, Государя Великого Князя Николая Павловича. Городские жители, ожидавшие с великим нетерпением прибытия Высокого Посетителя, горя желанием узреть Брата обожаемого всеми Монарха, толпами собирались к назначенному для пребывания Его Высочества дому… (Василий Муратов).Документ Украинский вестник на 1816 год. Часть вторая. Месяц апрель(Харьков : В университетской типографии, 1816) б/а«Украинский вестник» (1816-1819 рр.) – перший на Україні літературно-художній, науковий та громадсько-політичний місячник, видання якого тривало чотири роки. Ініціатором його видання був професор словесності Харківського університету Іван Срезневський (1770-1820), видавцями-редакторами – талановиті публіцисти й організатори Євграф Філомафітський (1790-1831), Розумник Гонорський (1791-1819). Журнал мав відділи науки й мистецтва, красного письменства і “суміші”. Першим із тогочасних видань «Украинский вестник» відкрив відділ місцевої хроніки – харківські записки, котрий вів Григорій Квітка-Основ’яненко. Певний час існував також відділ дитячого читання, а потім – закордонних відомостей. Тираж журналу – 500 примірників, поширювався по всіх містах Слобідської України, Півдня Росії, а також у Петербурзі, Москві, Ризі, Варшаві, Тифлісі та ін. «Украинский вестник» користувався широкою популярністю. Найбільшим здобутком журналу слід назвати публікацію на його сторінках естетичних праць Р.Гонорського, художньої прози І.Вернета, української поезії П.Гулака-Артемовського. Сміливі виступи журналу привернули увагу місцевої та столичної цензури і на початку 1820-го року було “припинено його негайно”.Документ Харьковский Демокрит: Тысяча первый журнал. Месяц май(Х. : Типография Харьковского университета, 1816) б/а«Харьковский Демокрит» – український журнал, що виходив у Харкові щомісячно з січня по червень 1816 року. Його видавцем та редактором був Василь Григорович Маслович (1793–1841), який узяв за взірець петербурзький журнал «Демокрит» (1815 р.). «Харьковский Демокрит» – перше українське періодичне видання гумористичного та сатиричного напрямку. До кола авторів увійшли харківські письменники Я. М. Нахімов, Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, Д. Ярославський, О. М. Сомов. Матеріал групувався по трьом розділам (поезія, проза, «суміш») та публікувався російською мовою. До тексту бурлескної поеми В. Масловича «Основание Харькова» вперше на сторінках періодики Східної України було введено українську мову. Натяки на соціальну несправедливість, які з’являлися на сторінках часопису, визвали незадоволення цензури. З переїздом Масловича до Петербургу в червні 1816 року журнал припинив існування.Документ Харьковский Демокрит: Тысяча первый журнал. Месяц апрель(Х. : Типография Харьковского университета, 1816) б/а«Харьковский Демокрит» – український журнал, що виходив у Харкові щомісячно з січня по червень 1816 року. Його видавцем та редактором був Василь Григорович Маслович (1793–1841), який узяв за взірець петербурзький журнал «Демокрит» (1815 р.). «Харьковский Демокрит» – перше українське періодичне видання гумористичного та сатиричного напрямку. До кола авторів увійшли харківські письменники Я. М. Нахімов, Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, Д. Ярославський, О. М. Сомов. Матеріал групувався по трьом розділам (поезія, проза, «суміш») та публікувався російською мовою. До тексту бурлескної поеми В. Масловича «Основание Харькова» вперше на сторінках періодики Східної України було введено українську мову. Натяки на соціальну несправедливість, які з’являлися на сторінках часопису, визвали незадоволення цензури. З переїздом Масловича до Петербургу в червні 1816 року журнал припинив існування.Документ Харьковский Демокрит: Тысяча первый журнал. Месяц июнь(Х. : Типография Харьковского университета, 1816) б/а«Харьковский Демокрит» – український журнал, що виходив у Харкові щомісячно з січня по червень 1816 року. Його видавцем та редактором був Василь Григорович Маслович (1793–1841), який узяв за взірець петербурзький журнал «Демокрит» (1815 р.). «Харьковский Демокрит» – перше українське періодичне видання гумористичного та сатиричного напрямку. До кола авторів увійшли харківські письменники Я. М. Нахімов, Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, Д. Ярославський, О. М. Сомов. Матеріал групувався по трьом розділам (поезія, проза, «суміш») та публікувався російською мовою. До тексту бурлескної поеми В. Масловича «Основание Харькова» вперше на сторінках періодики Східної України було введено українську мову. Натяки на соціальну несправедливість, які з’являлися на сторінках часопису, визвали незадоволення цензури. З переїздом Масловича до Петербургу в червні 1816 року журнал припинив існування.Документ Харьковский Демокрит: Тысяча первый журнал(Харьков : Типография Харьковского университета, 1816) б/а«Харьковский Демокрит» – український журнал, що виходив у Харкові щомісячно з січня по червень 1816 року. Його видавцем та редактором був Василь Григорович Маслович (1793–1841), який узяв за взірець петербурзький журнал «Демокрит» (1815 р.). «Харьковский Демокрит» – перше українське періодичне видання гумористичного та сатиричного напрямку. До кола авторів увійшли харківські письменники Я. М. Нахімов, Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, Д. Ярославський, О. М. Сомов. Матеріал групувався по трьом розділам (поезія, проза, «суміш») та публікувався російською мовою. До тексту бурлескної поеми В. Масловича «Основание Харькова» вперше на сторінках періодики Східної України було введено українську мову. Натяки на соціальну несправедливість, які з’являлися на сторінках часопису, визвали незадоволення цензури. З переїздом Масловича до Петербургу в червні 1816 року журнал припинив існування. «Kharkov Democrit» is a Ukrainian magazine published in Kharkov every month from January till June 1816. Vasiliy Hrygorievich Maslovich (1793-1841), its publisher and editor, took St. Petersburg «Democrit»; as an example (1815). «Kharkov Democrit»; was a first Ukrainian periodical edition in a humorous and sarcastic style. Kharkov writers A.Nahimov, H.Kvitka-Osnovianenko, D.Yaroslavskiy, O.Somov are among the number of authors. The material was grouped in 3 chapters (poetry, prose, «mix») and was published in Russian. For the first time in the pages of periodicals in Western Ukraine the Ukrainian language was put in to text of a burlesque poem «Kharkov foundation»; by V. Maslovich. Hints of social injustice that appeared in the magazine pages caused censorship dissatisfaction. The magazine ceased to exist in June 1816 with the movement of Maslovich to St. Petersburg.Документ Украинский вестник на 1816 год. Книжка третья. Месяц март([Харьков : В университетской типографии], 1816) б/аКаждый месяц будет выходить одна книжка; три таких книжки составят часть, а четыре части полное годовое издание. «Украинский вестник» (1816-1819 рр.) – перший на Україні літературно-художній, науковий та громадсько-політичний місячник, видання якого тривало чотири роки. Ініціатором його видання був професор словесності Харківського університету Іван Срезневський (1770-1820), видавцями-редакторами – талановиті публіцисти й організатори Євграф Філомафітський (1790-1831), Розумник Гонорський (1791-1819). Журнал мав відділи науки й мистецтва, красного письменства і “суміші”. Першим із тогочасних видань «Украинский вестник» відкрив відділ місцевої хроніки – харківські записки, котрий вів Григорій Квітка-Основ’яненко. Певний час існував також відділ дитячого читання, а потім – закордонних відомостей. Тираж журналу – 500 примірників, поширювався по всіх містах Слобідської України, Півдня Росії, а також у Петербурзі, Москві, Ризі, Варшаві, Тифлісі та ін. «Украинский вестник» користувався широкою популярністю. Найбільшим здобутком журналу слід назвати публікацію на його сторінках естетичних праць Р.Гонорського, художньої прози І.Вернета, української поезії П.Гулака-Артемовського. Сміливі виступи журналу привернули увагу місцевої та столичної цензури і на початку 1820-го року було “припинено його негайно”.Документ Украинский вестник на 1816 год. Часть третья. Месяц июль(Харьков : В университетской типографии, 1816) б/а10 числа июня в 5 часов утра город наш был обрадован прибытием Его Императорского Высочества, Государя Великого Князя Николая Павловича. Городские жители, ожидавшие с великим нетерпением прибытия Высокого Посетителя, горя желанием узреть Брата обожаемого всеми Монарха, толпами собирались к назначенному для пребывания Его Высочества дому… (Василий Муратов).Документ Харьковский Демокрит: Тысяча первый журнал. Месяц январь(Х. : Типография Харьковского университета, 1816) б/а«Харьковский Демокрит» – український журнал, що виходив у Харкові щомісячно з січня по червень 1816 року. Його видавцем та редактором був Василь Григорович Маслович (1793–1841), який узяв за взірець петербурзький журнал «Демокрит» (1815 р.). «Харьковский Демокрит» – перше українське періодичне видання гумористичного та сатиричного напрямку. До кола авторів увійшли харківські письменники Я. М. Нахімов, Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, Д. Ярославський, О. М. Сомов. Матеріал групувався по трьом розділам (поезія, проза, «суміш») та публікувався російською мовою. До тексту бурлескної поеми В. Масловича «Основание Харькова» вперше на сторінках періодики Східної України було введено українську мову. Натяки на соціальну несправедливість, які з’являлися на сторінках часопису, визвали незадоволення цензури. З переїздом Масловича до Петербургу в червні 1816 року журнал припинив існування.Документ Украинский вестник на 1816 год. Книжка восьмая. Месяц август(Харьков : В Университетской типографии, 1816-07) б/а«Украинский вестник» (1816-1819 рр.) – перший на Україні літературно-художній, науковий та громадсько-політичний місячник, видання якого тривало чотири роки. Ініціатором його видання був професор словесності Харківського університету Іван Срезневський (1770-1820), видавцями-редакторами – талановиті публіцисти й організатори Євграф Філомафітський (1790-1831), Розумник Гонорський (1791-1819). Журнал мав відділи науки й мистецтва, красного письменства і “суміші”. Першим із тогочасних видань «Украинский вестник» відкрив відділ місцевої хроніки – харківські записки, котрий вів Григорій Квітка-Основ’яненко. Певний час існував також відділ дитячого читання, а потім – закордонних відомостей. Тираж журналу – 500 примірників, поширювався по всіх містах Слобідської України, Півдня Росії, а також у Петербурзі, Москві, Ризі, Варшаві, Тифлісі та ін. «Украинский вестник» користувався широкою популярністю. Найбільшим здобутком журналу слід назвати публікацію на його сторінках естетичних праць Р.Гонорського, художньої прози І.Вернета, української поезії П.Гулака-Артемовського. Сміливі виступи журналу привернули увагу місцевої та столичної цензури і на початку 1820-го року було “припинено його негайно”.Документ Украинский вестник на 1816 год. Книжка девятая. Месяц сентябрь(Харьков : В Университетской типографии, 1816-09) б/а«Украинский вестник» (1816-1819 рр.) – перший на Україні літературно-художній, науковий та громадсько-політичний місячник, видання якого тривало чотири роки. Ініціатором його видання був професор словесності Харківського університету Іван Срезневський (1770-1820), видавцями-редакторами – талановиті публіцисти й організатори Євграф Філомафітський (1790-1831), Розумник Гонорський (1791-1819). Журнал мав відділи науки й мистецтва, красного письменства і “суміші”. Першим із тогочасних видань «Украинский вестник» відкрив відділ місцевої хроніки – харківські записки, котрий вів Григорій Квітка-Основ’яненко. Певний час існував також відділ дитячого читання, а потім – закордонних відомостей. Тираж журналу – 500 примірників, поширювався по всіх містах Слобідської України, Півдня Росії, а також у Петербурзі, Москві, Ризі, Варшаві, Тифлісі та ін. «Украинский вестник» користувався широкою популярністю. Найбільшим здобутком журналу слід назвати публікацію на його сторінках естетичних праць Р.Гонорського, художньої прози І.Вернета, української поезії П.Гулака-Артемовського. Сміливі виступи журналу привернули увагу місцевої та столичної цензури і на початку 1820-го року було “припинено його негайно”.Документ Украинский вестник на 1816 год. Книжка десятая. Месяц октябрь(Харьков : В Университетской типографии, 1816-10) б/а«Украинский вестник» (1816-1819 рр.) – перший на Україні літературно-художній, науковий та громадсько-політичний місячник, видання якого тривало чотири роки. Ініціатором його видання був професор словесності Харківського університету Іван Срезневський (1770-1820), видавцями-редакторами – талановиті публіцисти й організатори Євграф Філомафітський (1790-1831), Розумник Гонорський (1791-1819). Журнал мав відділи науки й мистецтва, красного письменства і “суміші”. Першим із тогочасних видань «Украинский вестник» відкрив відділ місцевої хроніки – харківські записки, котрий вів Григорій Квітка-Основ’яненко. Певний час існував також відділ дитячого читання, а потім – закордонних відомостей. Тираж журналу – 500 примірників, поширювався по всіх містах Слобідської України, Півдня Росії, а також у Петербурзі, Москві, Ризі, Варшаві, Тифлісі та ін. «Украинский вестник» користувався широкою популярністю. Найбільшим здобутком журналу слід назвати публікацію на його сторінках естетичних праць Р.Гонорського, художньої прози І.Вернета, української поезії П.Гулака-Артемовського. Сміливі виступи журналу привернули увагу місцевої та столичної цензури і на початку 1820-го року було “припинено його негайно”.Документ Украинский вестник на 1816 год. Книжка двенадцатая. Месяц декабрь(Харьков : В Университетской типографии, 1816-12) б/а«Украинский вестник» (1816-1819 рр.) – перший на Україні літературно-художній, науковий та громадсько-політичний місячник, видання якого тривало чотири роки. Ініціатором його видання був професор словесності Харківського університету Іван Срезневський (1770-1820), видавцями-редакторами – талановиті публіцисти й організатори Євграф Філомафітський (1790-1831), Розумник Гонорський (1791-1819). Журнал мав відділи науки й мистецтва, красного письменства і “суміші”. Першим із тогочасних видань «Украинский вестник» відкрив відділ місцевої хроніки – харківські записки, котрий вів Григорій Квітка-Основ’яненко. Певний час існував також відділ дитячого читання, а потім – закордонних відомостей. Тираж журналу – 500 примірників, поширювався по всіх містах Слобідської України, Півдня Росії, а також у Петербурзі, Москві, Ризі, Варшаві, Тифлісі та ін. «Украинский вестник» користувався широкою популярністю. Найбільшим здобутком журналу слід назвати публікацію на його сторінках естетичних праць Р.Гонорського, художньої прози І.Вернета, української поезії П.Гулака-Артемовського. Сміливі виступи журналу привернули увагу місцевої та столичної цензури і на початку 1820-го року було “припинено його негайно”.Документ Украинский вестник. Месяц июнь. 1817(Харьков : В университетской типографии, 1817) б/а«Украинский вестник» (1816-1819 рр.) – перший на Україні літературно-художній, науковий та громадсько-політичний місячник, видання якого тривало чотири роки. Ініціатором його видання був професор словесності Харківського університету Іван Срезневський (1770-1820), видавцями-редакторами – талановиті публіцисти й організатори Євграф Філомафітський (1790-1831), Розумник Гонорський (1791-1819). Журнал мав відділи науки й мистецтва, красного письменства і “суміші”. Першим із тогочасних видань «Украинский вестник» відкрив відділ місцевої хроніки – харківські записки, котрий вів Григорій Квітка-Основ’яненко. Певний час існував також відділ дитячого читання, а потім – закордонних відомостей. Тираж журналу – 500 примірників, поширювався по всіх містах Слобідської України, Півдня Росії, а також у Петербурзі, Москві, Ризі, Варшаві, Тифлісі та ін. «Украинский вестник» користувався широкою популярністю. Найбільшим здобутком журналу слід назвати публікацію на його сторінках естетичних праць Р.Гонорського, художньої прози І.Вернета, української поезії П.Гулака-Артемовського. Сміливі виступи журналу привернули увагу місцевої та столичної цензури і на початку 1820-го року було “припинено його негайно”.Документ Украинский вестник. Месяц апрель. 1817(Харьков : В университетской типографии, 1817) б/а«Украинский вестник» (1816-1819 рр.) – перший на Україні літературно-художній, науковий та громадсько-політичний місячник, видання якого тривало чотири роки. Ініціатором його видання був професор словесності Харківського університету Іван Срезневський (1770-1820), видавцями-редакторами – талановиті публіцисти й організатори Євграф Філомафітський (1790-1831), Розумник Гонорський (1791-1819). Журнал мав відділи науки й мистецтва, красного письменства і “суміші”. Першим із тогочасних видань «Украинский вестник» відкрив відділ місцевої хроніки – харківські записки, котрий вів Григорій Квітка-Основ’яненко. Певний час існував також відділ дитячого читання, а потім – закордонних відомостей. Тираж журналу – 500 примірників, поширювався по всіх містах Слобідської України, Півдня Росії, а також у Петербурзі, Москві, Ризі, Варшаві, Тифлісі та ін. «Украинский вестник» користувався широкою популярністю. Найбільшим здобутком журналу слід назвати публікацію на його сторінках естетичних праць Р.Гонорського, художньої прози І.Вернета, української поезії П.Гулака-Артемовського. Сміливі виступи журналу привернули увагу місцевої та столичної цензури і на початку 1820-го року було “припинено його негайно”.