Українське відродження (Третій Харків) – Харків у 1919–1934 рр.
Постійне посилання зібрання
До колекції увійшли документи про Харків 1919-1934 рр.
19 грудня 1919 року Харків був оголошений столицею новоствореної Української Радянської Республіки (пізніше - Української Соціалістичної Радянської Республіки в складі СССР). Київ отримав цей статус від Харкова в 1934 році, але і після 1934 року в місті продовжували перебувати багато важливих наркоматів (міністерств) і загальноукраїнськіх відомств.
Переглянути
Нові надходження
Документ Радіо на Україні(Харків, 1925-02-01) І.У.Документ Документ Національний склад сільського населення України (за національністю господарів) : Попередні підсумки Всесоюзного перепису населення 1926 р.(Харків : Центр. стат. управління УСРР, 1927) УРСР, Центральне статистичне управління (ЦСУ); Вольф, Мойсей Михайлович; Яровий, І.В.Документ Покоточний цех КОФОКу [колишня фабрика Жоржа Бормана] : [світлина](Харків, 1934-03) б/аДокумент Документ Количество предприятий обрабатывающей промышленности и количество рабочих и служащих, занятых в этих предприятиях, а равно в торговле и в государственных, общественных и кооперативных учреждениях г. Харькова [на 1 марта 1920 года](Харьков, 1920-04-25) Харьковская городская управа, Статистический отдел; Харківська міська управа, Статистичний відділДокумент Кинотеатр «Модерн». Кино им. К. Маркса (б. Боммер)(Харків, 1926-04-20) Администрация; АдміністраціяДокумент Сельскохозяйственная характеристика Харьково-Полтавской Области в связи с задачами опытного дела. Вып.1(Харьков : Изд. Отдела применения ХОС-ХОС, 1928) Коротков, Иван Павлович; Коротков, Іван ПавловичДокумент Предварительный отчет по санитарно-зоологическому обследованию рек бассейна Сев. Донца за первый год наблюдений (ноябрь 1924 г. – октябрь 1925 г.)(Харьков, 1928) Фадеев, Николай Николаевич; Фадєєв, Микола Миколайович; Харьковское управление водоснабжения коммунального хозяйства; Харківське управління водопостачання комунального господарстваДокумент Харьковский государственный театр русской драмы, 1934–1935(Харьков : Харьковский государственный театр русской драмы, 1934) Радин, Е.М.; Петров, Н.В.; Театралов, Яков Борисович; Бартошевич, Андрей Андреевич; Театралов, Яків Борисович; Бартошевич, Андрій Андрійович; Визель, Т.; Митрусенко, Н.К числу мероприятий, направленных на укрепление культурной связи между двумя братским республиками… следует отнести организацию в Харькове государственного театра Русской Драмы.Документ Художній агітпроп комсомолу(Харків : ДВОУ, Молодий більшовик, 1931) Харківський ТРОМХарківський ТРОМ існує всього півтори роки. За цей невеликий час він спромігся на велику й серйозну роботу. Робота на селах в Донбасі, масова, театральна робота ТРОМ'у свідчить про те місце, що його зайняв ТРОМ у всієї системі комсомольської агітпропроботи; як творче зростає робітничий колектив ТРОМ'у, як він завойовує авторитета у широких кіл робітничої молоді. Будучи часткою українського національно-культурного процесу, правлячи за великий чинник участі комсомолу в національно-культурному будівництві, ТРОМ у своїй діяльності користується з українських національно-культурних цінностей, відповідно переоцінюючи їх на базі ідеології пролетаріяту, та разом з усіма мистецькими пролетарськими організаціями будує українське пролетарське мистецтво. Перші роботи ТРОМ «Войовничі дні» і «1930-й», створені усім колективом, звичайно мають ще багато хиб, через замалу, на сьогодні, техніку виконавця та брак теоретичного розроблення окремих положень тромівської практики.Документ А. Бучма : (З нагоди 25-х роковин роботи в театрі) : монографія = A. Butschma : Monographie(Харків : Рух, 1933) Буревій, Кость Степанович; Burewij, K.; Шевченко, Р.; Меллер, Вадим Георгійович"В особі Амврозія-Броніслава Бучми на українській сцені з'явилася постать нового героїчного актора, актора нової формації, нової школи і несподівано широкого діапазону. Бучму українському пролетарському театрові дала Західня Україна. Ми мало знаємо про театр Західньої України. Для нас, наддніпрянців, зовсім несподіваний був той факт, що цілий ряд наших театральних діячів, тих діячів, з чиєю активною участю відбувається на Україні театральна революція, вийшов з Галичини. Галичина дала нам Леся Курбаса, Бучму, Крушельницького, Гірняка, Бабіївну, Бортника й багато інших". (К. Буревій).Документ Наукові установи та організації УСРР(Харків : Друга друкарня ім. В. Блакитного, 1930) Державна Планова Комісія УСРРПрезидія Укрдержплану поклала на Бюро для вивчення продукційних сил завдання скласти п’ятирічного плана й виготовити матеріали до генерального плану науково-дослідчої роботи на Україні... Обслідовано, загалом беручи, 577 установ і організацій. Загальна кількість осіб, які працюють в урахованих установах та організаціях, понад 3300.Документ Вартість та технічний стан націоналізованого фонду будов міста Харкова(Харків: Видавництво «Господарство України», 1930-03) Кейлін, М.Г."Натепер вже закінчено інвентарізацію націоналізованих будов міста Харкова. Через те, що попередню розробку матеріялів роблено одночасно з оперативною роботою, і на кожний одержаний інвентаризований квартал негайно, коли закінчено оперативну роботу, опрацьовувано статистичну звідку основних питань обсліду, то можна у слід по закінчені роботи зробити підсумки про вартість та технічний стан цього фонду. Інвентаризувати націоналізований фонд треба було вже давно. Треба було форсувати всю роботу, бо зростало значення столиці України, як республіканського центру з одного боку, а з другого, тому, що майже не було потрібних для впорядкування будинкового господарства відомостів. Що місто Харків справді дуже зростало, за це промовляють дані про число забудованих будівель у межах нової смуги міста такими роками: 1917 року було — 15.618 будівель; 1923 - 17.254; 1926 — 20.926; 1927 —23.160; 1929 - 24.900 (приблизно). Людність міста Харкова примножується ось як: 1850 року було — 41.861 мешканців; 1883 — 160.562; 1901 — 198.237; 1917 - 362.672; 1926 - 409.500 (за переписом); 1929 - 450.000 (приблизно). Отже близькими роками примножиться людности в місті Харкові до 0,5 мілійонів чоловік. Основну роботу щодо інвентарізації будов виконало Інвентаризаційне Бюро Орендної Управи Комгоспу з 1-Х—1928 р. до 1-Х — 1929 p., тобто, на протязі року. Підготовну роботу виконано за рік до початку оперативних робіт".Документ Господарство та культурне будівництво Харкова та приміської смуги : статистичний довідник 1927/28 – 1929/30 рр.(Харків : Редакційно-видавничий сектор Харківської міської ради, 1932) Харківська міська Рада робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, Міська планова комісіяПісля здачі матеріялів довідника до друку до складу Харківської приміської смуги було приєднано чотири сільради, а саме: Русько-Лозівська с/р, Липецького р-ну, Манченківська та Протопопівська, Богодухівського р-ну і Прудянська — Золочивського р-ну. Відомості за всіма розділами довідника подано в межах на 1/1—.1931 р., за винятком «Сільського Господарства», в якому наведено дані також і за Прудянську та Русько-Лозівську с/р, що їх приєднано до Харківської міськради в 1931 році.Документ Залізничні станції та річні пристані на території Української СРР на 15 серпня 1928 р.(Харків: Видання ЦСУ УСРР, 1929) Центральне статистичне управління УкраїниЗ 1927 року, коли видано „Перелік залізничних станцій та річних пристанів на Україні з розподілом їх за адміністративними ознаками на 1 березня 1927 року", сталися великі змінив середині окремих округ при розподілі їхніх територій на адміністративні райони. Крім того, за той самий час 22 адміністративних райони скасовано зовсім, а їхні території прилучено частинами до інших районів, тому число районів зменшилось до 601. І, нарешті, деякі адміністративні райони перейменовано. Одночасно з цими адміністративно-територіяльними змінами закінчено будовою й передано на експлоатацію нові залізничні лінії й дільниці, а також одкрито для вантажевої й пасажирної роботи нові залізничні станції та річні пристані. Всі ці обставини разом мали своїм наслідком чималі зміни в протязі залізничних шляхів по окремих округах, а також у кількості й розподілі по адміністративних округах і районах залізничних станцій та річних пристанів, чому випущений Центральним Статистичним Управлінням України минулого року зазначений перелік залізничних станцій та річних пристанів тепер втратив своє значіння. З цих міркувань ЦСУ України визнало, що треба скласти новий перелік і перевидати за даними районування на 15 серпня 1928 року, що в цій роботі й виконано. Всю цю роботу проробив референт відділу транспортової статистики К. В. Хлєбніков та статистик - інструктор О. П. Авілова під загальним керуванням завідателя відділу П. С. Грицая і за допомогою Центральної Адміністративно-Територіяльної Комісії при ВУЦВК'у. Центральне Статистичне Управління.Документ Харківська школа романтиків. Т.3(Харків : Державне видавництво України, 1930) Всеукраїнський літературознавчий інститут ім. Т.Г. Шевченка; Шамрай, Агапій ПилиповичМолодше покоління харківських поетів, поширивши ідейні обрії української літератури, разом з тим виступило з новими жанрами в романтичному стилі і до них в першу чергу треба зачислити драматичні спроби М. Костомарова — „Сава Чалий" 1838 року, „Переяславська ніч" 1839 року, видрукована в альманасі „Сніп" 1841 року, кілька незакінчених спроб і нездійснених задумів, про які він згадує в листах і, нарешті, трагедія „Кремуций Корд" російською мовою. (А. Шамрай).Документ Харківська школа романтиків. Т. 1(Харків : Державне видавництво України, 1930) Всеукраїнський літературознавчий інститут ім. Т.Г. Шевченка; Шамрай, Агапій ПилиповичНемае сумніву в тому, що публікування творів цілого покоління поетів, в наші часи уже призабутих, має безперечне значіння і для істориків літератури і для широкого читача, поскільки ці твори зберігають силу хоч в деякій мірі впливати на нього. Готуючи до друку твори харківських романтиків 30-х — 40-х років — Шпигоцького, Боровиковського, Костомарова, Метлинського і інших, ми й гадаємо заповнити певну прогалину в історіях літератури і в ерудиції літературній читача. Треба сказати, що твори цих забутих уже письменників, крім Костомарова і Метлинського (вид. „Руської письменности", що до речі його важко вже здобути), не то що видавалися, але не робилося спроб навіть зібрати і розшукати розпорошений по старих часописах російських їхній літературний матеріял. В нашому виданні твори їх за хронологічним порядком мають скласти чотири томи. До першого увійдуть твори І. Срезневського, Л. Боровиковського і О. Шпигоцького, до другого — Метлинського, до третього — Костомарова, до четвертого — Корсуна, Петренка і С. Писаревського. Крім того, хоч і окремим виданням, але ж у цьому плані „Харківських романтиків" вийдуть три томи поезій Я. Щоголева. Таким чином, літературна школа 30-х — 40-х років представлена буде досить повно, але звичайно не вичерпливо. …Ставлячи своїм завданням подати з одного боку характерні зразки романтичного стилю на початку XIX-го століття і з другого — маючи на увазі читабельність публікованого матеріялу, подаємо в цих збірках насамперед поетичні твори українською мовою, по спроможності повно, і вибір віршів російських. Хоч далеко не все надбання наших поетів, не позначене романтичними рисами, являється справді малоцінним і нечитабельним матеріялом, зосібна це сказати треба про байки Боровиковського, які передруковувалися аж два рази, але ж доводиться рахуватися з наперед означеною метою даного видання. Воно повинно представити типові зразки романтичної поезії. Щодо самих матеріялів, то вміщуємо тут не тільки твори вже опубліковані, але й не видруковані до цього часу, що їх пощастило розшукати в рукописних відділах Російської Академії Наук, Пушкінського будинку, Публічної бібліотеки. За можливість користуватися цими матеріялами при цій нагоді редактор складає свою щиру подяку співробітникам цих установ. А. Шамрай.Документ Театральний бюлетень: до зимового сезону 1933-34 року(Харків : Друкарня «Інвалід-друкар», 1933) Обласний театральний трест Харківщини; Яновський, Я.; Майстренко, Яків ВасильовичХарківські театри розпочинають, а деякі вже й розпочали, зимовий театральний сезон 1933/34 року. Уже працює Державна Столична Опера, театр "Березіль", театр Музкомедії, в жовтні починає працювати театр Революції. І, нарешті, 1-го листопаду п'єсою Афіногенова „Ложь" розпочинає сезон, організований цього року в Харкові, театр Російської Драми, а 7 листопаду — Єврейський театр. Харків — столиця України з кожним днем змінює своє обличчя, стає передовим культурним містом в Союзі. Все це зобов'язує наші театри бути в перших лавах, бути дійсно столичними театрами. Зараз харківські театри вже визначили свій репертуар на зимовий сезон 1933/34 року. Йде робота над новими поставами. Що-ж готують наші театри? Поряд з новими п'єсами радянських драматургів маємо значну кількість класичних п'єс в репертуарі театрів. Маємо багато нових п'єс молодих радянських драматургів. В усій роботі театру велику ролю мусить відогравати шефство підприємств над театрами. У Харкові основні театри мають це шефство. Так. над "Березілем" — шефствує ХПЗ, над оперою — ХЕМЗ, театром Революції — ХТЗ, шефство над російською драмою приймає на себе завод „Серп і Молот". (Майстренко Я.)