|
|
eScriptorium >
9. Рідкісні та цінні видання >
Періодичні видання ХХ ст. >
Сторінками періодичних видань ХХ ст. >
Please use this identifier to cite or link to this item:
http://escriptorium.univer.kharkov.ua/handle/1237075002/7092
|
| Название: | Питання про судоплавність П. Дінця за доби Гаскойна |
| Авторы: | Фесенко, В.О. |
| Ключевые слова: | Research Subject Categories::SOCIAL SCIENCES::Other social sciences::Mass communication
Research Subject Categories::HUMANITIES and RELIGION::History and philosophy subjects::History subjects::History of science
Research Subject Categories::HUMANITIES and RELIGION::History and philosophy subjects::History subjects::History of technology and industry
Северский Донец, река
судоплавність Дінця
Луганск
Луганский завод
Гаскойн Карл Карлович, статский советник, основатель города Луганска
Донбасс
Де-Волант
Мнение господина инженер генерала-лейтенанта Де-Воланта о расчистке Донца
30 марта 1805 года
Луганський ливарний завод |
| Issue Date: | 1929 |
| Издатель: | Луганське. «Радянська школа», був. «Освіта Донбасу». Орган Луганського Окрпаркому, Окр. Інсп. Нар. Освіти та Донецького І.Н.О. |
| Библиографическое описание: | Фесенко В.О. Питання про судоплавність П. Дінця за доби Гаскойна / В.О. Фесенко // «Радянська школа». – Луганське, 1929. – № 11–12. – С. 111–116. |
| Краткий осмотр (реферат): | Думку над питанням про шляхи степової Україні… було розбуджено під час будування Луганського ливарного заводу. Гірництво найбільшою від усіх інших галузів господарства мірою потрібує доброї комунікації. Кам'яновугільна промисловість, що зародилася з моменту заснування Луганського заводу, постановила на черзі дня шукання досконаліших транспортових засобів.
Про це досить виразно свідчать архівні справи Луганського ливарного заводу за доби Гаскойна. Поміж указів Берг-колегії за 1805 рік схоронився цінний у цьому відношенні документ: «Мнение господина инженер генерала-лейтенанта Де-Воланта о расчистке Донца» от 30-го марта 1805 г. (аркуші 143—150). |
| Описание: | Своє „Мнение" Де-Волант починає з таких історичних довідок. П. Дінець, переповнений величезними, віковими пеньками та карчами, ніколи не був чищений і тому несудоплавний. Але Петро 1-й, під час своїх військових справ на Озівському морі та у Персії, перевозив високою весняною водою провіянт від міста Змійова до Дону. Відкриття кам'яновугільних покладів у басейні П. Дінця привело до думки скористатись з нього, як з засобу довозити вугілля з Лисичанських шахт до Луганського заводу, а також і до Таганрогу та інших міст та портів Чорноморського надбережжя, розвитку яких перешкоджала як раз надмірна недостача палива.
Гаскойн, пише Де-Волант, і був першим, що проробив наукове дослідження течії та басейна П. Дінця і перед заснуванням Луганського заводу пильнував перед урядом про те, щоб «доставлять уголь на мелких судах по речкам Донцу и Лугани до самых доменных печей, т. к. доставка угля из шахт Лисичьего буерака через 80-ти верстное расстояние на обыкновенных повозках по гористым дорогам затруднительна и убыточна».
Але тільки у лютому 1801-го року, коли через недостачу в заводі вугілля та руди, було припинено роботу першої, тільки що відбудованої домни Луганського заводу, тільки тоді було запропоновано департаменту водяних комунікацій вжити заходів щодо, судоплавности Дінця. |
| URI: | http://escriptorium.univer.kharkov.ua/handle/1237075002/7092 |
| Appears in Collections: | Сторінками періодичних видань ХХ ст.
|
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
|
