Бетонова революція

Вантажиться...
Ескіз

Дата

1931-10

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Харків : Держвидав України

Анотація

На бадьорій мові бетону слово трактор — одне з перших слів. Тракторний завод мав бути залізобетоновим і багато тисяч ваґонів з цементом, скаллям і піском повинні були пережувати бетономішалки, перевезти вагонетки і укласти бетонярі. Бетон — це темпи. Бетон визначав темпи і мав вирішити долю будівництва, долю майбутнього Харківського тракторного заводу і тих п'ятдесяти тисяч радянських «Інтернаціоналістів» щороку, що їх так нетерпляче чекають необсяжні радгоспні та колгоспні лани. Треба було опанувати бетоном, зробити його слухняним і вірним в руках будівництва. Це стало очевидним з самого початку. І проте сірі німецькі бетономішалки Кайзера, на пашпорті яких визначено, що бетономішалка може давати 240 замісів за вісім годин — давали 30 — 40 замісів. Люди возили бетон тачками. Теслярі, що робили опалубку і арматурники, що укладали залізний кістяк майбутнього залізобетону, не звикли ані до бетономішалки, ані до бетону. І бетономішалки відпочивали з кожної нагоди — вони чекали скалля, піску, цементу. Вони зупинялися через те, що не було води або електричного струму. Вони і стояли поки підготують роботу, щоб можна було далі укладати бетон... Бетономішалки, що стояли без діла, — замість жорстви, піску та цементу, жерли народні гроші, дефіцитну робочу силу і, що найголовніше, — з'їдали високі темпи роботи, без яких не можна було за рік збудувати завод-велетень.

Опис

Ключові слова

Research Subject Categories::HUMANITIES and RELIGION::History and philosophy subjects::History subjects::History of technology and industry, Харків, історія України, Ukraine, History of Ukraine, історія промисловості, Харківський тракторний завод, будівництво Харківського тракторного заводу, бетонні та залізобетонні споруди, Тракторобуд, бетон, бетонні роботи, бетоняр

Бібліографічний опис

Кандиба, Федір Львович. Бетонова революція : (нарис) / Ф.Л. Кандиба // Червоний шлях. – Харків : Держвидав України, 1931. – № 10 (100) (жовтень). – С. 66-77.