Битва за Днепр
Вантажиться...
Дата
1944
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Москва: ОГИЗ Государственное издательство политической литературы.
Анотація
Красной Армии пришлось форсировать Днепр на огромном фронте, протяжением в 700 километров, и именно там, где он наиболее широк и многоводен, т. е. на среднем и нижнем его течении. Огромную трудность представляло то, что возвышенный западный берег, находившийся в руках противника и заранее подготовленный им к обороне, господствует над восточным берегом.
Перед Красной Армией на противоположном берегу могучей реки стоял сильный, оснащённый всеми средствами современной военной техники противник, оборонявшийся с предельным упорством и ожесточением. Тем не менее советские войска чрезвычайно быстро форсировали Днепр, захватили плацдармы на его западном берегу, расширили их, несмотря на отчаянное сопротивление противника, и развили затем свои наступательные операции на сотни километров в глубину.
В битве за Днепр можно различить четыре этапа: первый этап — операция на подступах к Днепру и выход к реке (сентябрь);
второй этап — форсирование Днепра, захват плацдармов на правом берегу, прорыв рубежа реки Молочной и изоляция Крыма (октябрь);
третий этап — расширение захваченных плацдармов, Киевская и Гомельская операции, отражение контрнаступления противника на Киевском направлении (ноябрь и большая часть декабря); на этом этапе битва за Днепр перерастает в битву за Правобережную Украину;
четвёртый этап — переход Красной Армии в дальнейшее наступление.
Червоній Армії довелося форсувати Дніпро на величезному фронті, протяжністю 700 кілометрів, і саме там, де він найбільш широкий і багатоводний, тобто на середній і нижній його течії. Велику трудність уявляло те, що піднесений західний берег, що у руках противника і заздалегідь підготовлений їм до оборони, панує над східним берегом. Перед Червоною Армією на протилежному березі могутньої річки стояв сильний, оснащений усіма засобами сучасної військової техніки супротивник, що оборонявся з граничною завзятістю та запеклістю. Проте радянські війська надзвичайно швидко форсували Дніпро, захопили плацдарми на його західному березі, розширили їх, незважаючи на відчайдушний опір противника, і потім розвинули свої наступальні операції на сотні кілометрів у глибину. У битві за Дніпро можна розрізнити чотири етапи: перший етап – операція на підступах до Дніпра та вихід до річки (вересень); другий етап – форсування Дніпра, захоплення плацдармів на правому березі, прорив кордону річки Молочної та ізоляція Криму (жовтень); третій етап - розширення захоплених плацдармів, Київська та Гомельська операції, відбивання контрнаступу противника на Київському напрямку (листопад та більша частина грудня); на цьому етапі битва за Дніпро переростає у битву за Правобережну Україну; четвертий етап - перехід Червоної Армії в наступ.
Червоній Армії довелося форсувати Дніпро на величезному фронті, протяжністю 700 кілометрів, і саме там, де він найбільш широкий і багатоводний, тобто на середній і нижній його течії. Велику трудність уявляло те, що піднесений західний берег, що у руках противника і заздалегідь підготовлений їм до оборони, панує над східним берегом. Перед Червоною Армією на протилежному березі могутньої річки стояв сильний, оснащений усіма засобами сучасної військової техніки супротивник, що оборонявся з граничною завзятістю та запеклістю. Проте радянські війська надзвичайно швидко форсували Дніпро, захопили плацдарми на його західному березі, розширили їх, незважаючи на відчайдушний опір противника, і потім розвинули свої наступальні операції на сотні кілометрів у глибину. У битві за Дніпро можна розрізнити чотири етапи: перший етап – операція на підступах до Дніпра та вихід до річки (вересень); другий етап – форсування Дніпра, захоплення плацдармів на правому березі, прорив кордону річки Молочної та ізоляція Криму (жовтень); третій етап - розширення захоплених плацдармів, Київська та Гомельська операції, відбивання контрнаступу противника на Київському напрямку (листопад та більша частина грудня); на цьому етапі битва за Дніпро переростає у битву за Правобережну Україну; четвертий етап - перехід Червоної Армії в наступ.
Опис
Ключові слова
Research Subject Categories::HUMANITIES and RELIGION::History and philosophy subjects::History subjects::History, Research Subject Categories::SOCIAL SCIENCES::Other social sciences::Military intelligence and security service, значение битвы за Днепр, операции на подступах к Днепру и выход к реке, битва за Днепр, форсирование Днепра, захват плацдармов на правом берегу Днепра, Киевская операция, отражение контрнаступления противника на Киевском направлении, военная история, Великая Отечественная война, Вторая мировая война, The Second World War, Велика Вітчизняна війна, Друга світова війна, борьба с фашизмом, Ukraine, History of Ukraine, Україна, история Украины, історія України, герои Отечественной войны, героизм, переправа через Днепр, Днепровская переправа, понтонер, понтон, герой Днепра, значення битви за Дніпро, операції на підступах до Дніпра та вихід до річки, битва за Дніпро, форсування Дніпра, захоплення плацдармів на правому березі Дніпра, Київська операція, відбивання контрнаступу супротивника на Київському напрямку, військова історія, боротьба з фашизмом, герої Вітчизняної війни, героїзм, переправа через Дніпро, Дніпровська переправа, герої Дніпра
Бібліографічний опис
Исаев, Федор Михайлович. Битва за Днепр / Ф.М. Исаев. – Москва: ОГИЗ Государственное издательство политической литературы, 1944. – 28 с.