Гарт. – 1928. – Серпень–вересень (№ 8–9)

Вантажиться...
Ескіз

Дата

1928-09

Автори

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Харків : Державне видавництво України. Перша друкарня Державного Видавництва України імені Г.І. Петровського.

Анотація

І швидше за мишу прудку пробіжить по завулочках чутка: «До нашого шамеса з Харкова донька приїхала». А в шамеса очі наповнені слізьми і смутком і буде старому така несподівана втіха. Раїса Троянкер.

Опис

Як у нас популяризують або, вірніше, не популяризують українську книжку (За матеріялів обслідування книгозбірень м. Миколаїва). І 132] Питання про те „що читає" й „чим цікавиться" читач бібліотек, все більш та більш звертає на себе увагу не тільки з боку видавництв, але й з боку радянської суспільности. Потрібно вивчати попит читача, але не тільки вивчати, а й скеровувати його в певне річище, в бік підвищення культурности читача, поступового перероблення його психіки. В умовах України ця галузь роботи ускладняється національними моментами, треба українізувати читача, треба популяризувати українську книжку, українське письменництво, українську літературу. Отут роля бібліотекаря величезна, він мусить являтися одним з чинників культурної революції на Україні, проводячи завдання партії та радянської суспільности. Але насамперед треба самому бібліотекареві добре знати українського письменника, українську книжку, щоб не лише не нищити потягу до української книжки, але й стимулювати інтерес до читання, зокрема літератури пролетарської. Факти обслідування бібліотек говорять про те, що бібліотекар частенько являється гальмом в процесі опанування української пролетарської літератури масами. Організації бібліотекою думки читача навколо тієї чи іншої української книги непомітно. В Миколаївській Округовій центральній публічній бібліотеці українська література становить 6,2% загальної кількости книг. (4000 прим. українських на 64.000 кн.). При чому з них найбільше частина класиків. Попит на класиків пояснюється тим, що вони знайшли місце у програмах ВУЗ'їв, Рабфаків та ин. шкіл. Попит на сучасну літературу занадто малий, що пояснюється тим, що викладачі відповідних предметів, сами мало знайомі з сучасною літературою й не менше заохочують до неї слухачів. Бібліотекар,який повинен в своїй конкретній роботі слідкувати за марксівською критичною думкою, не виписує навіть такі журнали : як „Критика", „Червоний Шлях". Не краще стоїть справа в серці пролетарської гущі, в бібліотеці клубу при заводі „А. Марті", де українська література складає 3,5% загальної кількости до того ж відсотків на 70 класиків старих української літератури. Що до загального попиту літератури, то він полягає в таких цифрах. Наприклад, видача книжок за січень місяць 1928 р. при пересічних відвідуваннях бібліотеки з боку робітників у 70 — 75 чол. щоденно та службовців 90 — 100 чол. була така: белетристика російська 4690, белетристика українськ. 211 прим. З сучасних письменників більш вимагають Хвильового Винниченка, Сосюру, Вишню, Микитенка. Що ж до инших сучасних українських письменників, то їх зовсім немае в бібліотеці. Цікаві вимоги пересувних цехових бібліотек заводу і механічний цех вимагає Франка, Коцюбинського, Винниченка, О. Вишню, Шевченка, котельний — взагалі що-небудь з українського, вагонний — Шевченка, Винниченка, електричний — вимагали з українського тільки не селянського, а з заводського побуту. В порівнянні з минулими роками маємо таку тенденцію росту питомої ваги попиту укр. літератури, що видно з таких цифр: В 1925 р. бібліотекою було видано 53 пр. укр. книжок. В 1926 р. 150 — 200 пр., в 1927 р. (за 4 зимових місяці), видно, більш як 1000 прим. Але абсолютні цифри занадто незначні. В бібліотеці при клубі спілки „Вантажників" з української літератури лише 60 — 70 прим., що становить 1,2% загальної кількости. Весь попит укр. літератури з боку читачів сходиться до одного : „дайте що - небудь з українського". Бібліотекар, знайомство якого з сучасної української літератури обмежується О. Вишнею, а з минулої Коцюбинським, Винниченком та Франком, пропонує „Усмішки". Що ж до иншої літератури, то вона не рухома. Навіть в бібліотеці будинку освіти, де українців більше 50% загальної кількости абонентів і де більшість читачів складає педагогічний персонал, українську літературу репрезентовано в розмірі 14% загальної кількости. Всі ці факти обслідування Миколаївського свідчать про те, що не все гаразд у нас в цій царині. Наші бібліотекарі ще не досить зрозуміли значіння гасла „Українську книжку в гущу трудящих мас". Боротьба за якість бібліотечної роботи, боротьба за покращання змісту її є одна з основних ділянок культурного фронту. Питання популяризації, просування української книжки, наближення її до гущі мас набирає на сьогоднішній день величезного значіння. А. Рожанський

Ключові слова

Research Subject Categories::HUMANITIES and RELIGION::Aesthetic subjects::Literature, Research Subject Categories::HUMANITIES and RELIGION::History and philosophy subjects::History subjects::Book and library history, Research Subject Categories::SOCIAL SCIENCES::Other social sciences::Mass communication, Research Subject Categories::HUMANITIES and RELIGION::History and philosophy subjects::History subjects::History, August, 1928, September, 1928, август 1928 года, сентябрь 1928 года, вересень 1928 року, серпень 1928 року, Kharkiv magazine, Харків, Всеукраїнська спілка пролетарських письменників, ВУСПП, Максим Горький в Будинку Літератури імені В. Блакитного (фото), Рожанський А., Будинок Літератури імені В. Блакитного (фото), фотографії письменників, Сосюра В., ГПУ (поезії), Первомайський Л., Околиці (роман), Герасименко К., Єсеніну (поезії), Кириленко Ів., Кучеряві дні (повість), Май-Дніпрович, Молдавії (поезії), Гордієнко К., «Славгород», повість, Троянкер Раїса, В гостях у тата (поезії), Рабінович Лібер, Пісня колониста (поезії), Лопата Ш., Нефедів О., Будівниче (поезії), Федчишин С., «Естетика Гегеля», Hegel (фото), Гегель, філософія Гегеля, Декларація АРМУ в справі утворення Всеукраїнської федерації радянських художників, Всеукраїнська федерація радянських художників, Асоціація революційного мистецтва України, АРМУ, Фальківський Дмитро «На пожарищі», Мор М., Котко Кость «Істукрев», Підручник історії українських революцій, Роленко В., Петренко П. «Марксівська метода в літературознавстві», Підгайний Л., «Як у нас популяризують або, вірніше, не популяризують українську книжку» (книгозбірні м. Миколаєва), українська книжка, бібліотека, історія бібліотек, українська література, література, українська проза, українська поезія, українські письменники, Державне видавництво України

Бібліографічний опис

Гарт : Літературно-художній та критичний журнал Всеукраїнської спілки пролетарських письменників. – Харків : Державне видавництво України , 1928 . – Серпень–вересень (№ 8–9) . – 135 с. ; 2 вкл. іл.